Мої уроки

Як мишенята колосок складали

Урок  української мови

2 клас

Тема. Питальні речення. Розділові знаки в кінці питальних речень. Логічний наголос у питальних реченнях.

Мета. Дати уявлення про питальні речення, формувати навички інтонування та вміння ставити логічний наголос у питальних реченнях, вирізняти їх із мовлення; сприяти розвитку зв’язного мовлення учнів, збагачувати їхній словниковий запас; прищеплювати позитивне ставлення до праці.

Обладнання. Ілюстрації головних героїв казки «Колосок», зернята колоска (з паперу), демонстраційна таблиця із зображенням букви «пе», підручники «Рідна мова», «Читанка».

Хід уроку

І. Організація класу.

Дзвоник пролунав веселий,

Дружно всіх він кличе в клас.

І цікаве на уроці

Пропоную я для вас.

Станьте струнко, схаменіться.

Один одному всміхніться.

Приготуйте без мороки

Все, що треба для уроку.

Підготовлено – дзвінок – (вчитель дзвонить)

Починаємо урок.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1.     Бесіда.

-         Сьогодні у нас незвичайний урок, урок-казка. До нас завітали герої відомої української народної казки. (Наочність: Круть, Верть).

-         Чи впізнали ви їх? Як звати цих героїв?

-         З якої казки ці герої? («Колосок»)

-           Згадайте, будь ласка, які поради на уроці читання ми давали мишенятам. (Бути не ледачими, працювати, допомагати Півникові).

Ось мишенята змінилися, вирішили виправитися і спекти пиріжків та пригостити Півника. Вони цілий ранок шукали колосок і, нарешті, знайшли, але зернята цього колоска розсипалися. А зібрати цей колосок можна, лише виконавши завдання кожної зернинки. Для мишенят ці завдання виявилися складними, тому вони завітали до нас просити допомогти. Допоможемо мишенятам?

Зернинки чарівні, мають завдання, і на кожній із них є слово. Склавши колосок, ми зможемо прочитати прислів’я. Ну що ж, до роботи!

Завдання 1-ї зернинки

2.     Каліграфічна хвилинка.

Загадка.

Як знайшов він колосок,

Борошна змолов мішок –

Пиріжків напік і з’їв,

Ледарів не пригостив.

-         Який перший звук у слові «півник»?

-         Якою буквою на письмі позначаємо цей звук?

-         Яке слово в загадці теж починається звуками [п], [п’]? (Пиріжків, пригостив)

Прописуємо в зошиті: ППП ппп пиріжки пригостив.

-           Поділіть слово пиріжки  на склади для переносу.

-           Скільки складів у слові? Який наголошений?

Завдання 2-ї зернинки

3.     Робота над реченням.

-         Складіть речення зі словом пиріжки. (Півник напік пиріжків.)

-         Яке це речення? (Розповідне)

-         Яке речення називається розповідним?

-         Який знак ставиться в кінці розповідного речення?

-         Скажіть це речення з питальною інтонацією. (Півник напік пиріжків?)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1.       Колективна робота над реченням.

-           Спробуйте до речення, яке ми записали, поставити запитання. (Хто напік пиріжків? Що напік півник?)

-           Які ці речення? (Питальні)

-           Який знак ми поставимо в кінці цих речень? (?)

Завдання 3-ї зернинки

2.     Робота з казкою «Колосок» (Підручник «Читанка»).

-         Знайдіть у казці питальні речення.

-         З якою інтонацією будемо читати?

-         Запишіть у зошит два речення на вибір.

Завдання 4-ї зернинки

3.     Робота з підручником «Рідна мова». Робота над правилом.

4.     Робота над новим матеріалом.

А) Розсипані хворостинки віника. Скласти речення з поданих слів. (Слова на смужечках паперу).

півник, подвір’я, на, вийшов, Вранці.

(Вранці півник вийшов на подвір’я.)

Б) Складіть і запишіть звукову модель слова подвір’я.

В) Складіть запитання до цього речення.

(Хто вийшов на подвір’я вранці? Коли Півник вийшов на подвір’я? Куди вий шов вранці Півник?)

-         Які ці речення? (Питальні)

-         Який знак ставимо в кінці цих речень?

Завдання 5-ї зернинки

Фізкультхвилинка.

Сірі мишки маленькі,

Хвостики у них довгенькі.

В лісі грались веселились,

Працювати вже втомились.

А щоб добре працювати,

Треба трошки пострибати.

Відпочили, розім’ялись –

Й до роботи знову взялись.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Завдання 6-ї зернинки

1.     Розподіліть подані слова.

У перший стовпчик – слова, які характеризують мишок, у другий – Півника.

 Веселі, роботящий, ледачі, стриманий, хитрі, розумний, грайливі.

-         На кого з героїв казки ви хотіли б бути схожими? Чому?

2.     Робота з підручником. Вправа 111.

Завдання 7-ї зернинки

VІ. Підсумок уроку.

1.     Робота над прислів’ям, яке записано на колоску.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

-           Ось ми і виконали завдання всіх зернинок, допомогли мишенятам скласти колосок і напекти пиріжечків якими вони нас зараз і почастують.

    VІІ. Домашнє завдання.

1.     Записати в зошиті два прислів’я про працю, повторити правило.

Урок-казка з математики у 1 класі

Тема. Розв’язування  прикладів і задач на вивчені арифметичні дії.

Мета. Закріпити навички додавання і віднімання в межах 20. Розвивати швидкі та точні обчислювальні навички, математичне мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, кругозір учнів. Вчити допомагати слабшим, дати поняття про значення слова добро. Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: макети дерев, гнізда з пташками, зображення Червоної Шапочки, білочки, їжачка, вовка, зайця; гербарії і малюнки весняних квітів; горішки для білочки, сонечка, виготовленні з горіхових шкарлуп, корзинка з квітами.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

-  Діти, чи любите ви казки? Сьогодні у нас не просто урок, а урок-казка. З ким ми будемо подорожувати, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку.

Старенька бабуся край лісу жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

Як казка ця називається? Хто відповість?

Отже, ми з вами складемо математичну казку про Червону Шапочку.

ІІІ. Опрацювання теми уроку.

1.     Робота з геометричним матеріалом.

-         Пригадайте, як починається казка? (Жили-були мама і донька…)

-         Так. А де ж вони жили? (У будиночку).

-         А будиночка у нас немає. Побудуймо разом математичний будинок для Червоної Шапочки.

 

  

-         Назвіть, скільки в будиночку трикутників, чотирикутників.

2.     Усні вправи.

-         Продовжіть казку. Що ж було далі?

(У неділю мама напекла пиріжків і попросила дівчинку, щоб вона віднесла бабусі гостинець).

Ось і пішла дівчинка. Доходить до лісу, а там напис. Дівчинка не вміла читати, бо ще не ходила до школи. Тож допоможемо їй:

Багато лісу – не губи,

Мало лісу – бережи,

Нема лісу посади.

-         Діти, що ви зрозуміли з цього прислів’я?

-                Червона Шапочка вам дуже вдячна, вона тепер знає, що ліс треба оберігати.

Йде дівчинка далі, сонечко яскраво світить та щось в лісі неспокійно. Дитяче серденько говорить: «Зупинись». То пташки так стурбовано кричали. Уночі був сильний вітер і гнізда попадали на землю. Пташки просять допомоги.

Але як нам дізнатися, де місце кожного гніздечка?

Є номери гніздечок на дереві, а на гніздечку записано приклад. Треба обчислити приклад і закріпити гніздечко, щоб воно не падало.

Приклади:

10 - 9       6 + 3      7 – 5      9 – 6      3 + 1      4 + 2      10 – 3      4 + 4

                                           8 + 2       8 – 3

-         Діти, а якби ми не допомогли, що сталося б з пташенятами?

-         Аж ось і вони. Які гарненькі! Полічіть, скільки їх? (10).

-                Повторимо склад числа 10:   5 і 5;  9 і 1;  8 і 2;  3 і 7;  6 і 4;  1 і 9;        2 і 8;  7 і 3;  4 і 6.

-                Йде далі Червона Шапочка. Коли чує, хтось ніби схлипує. Озирнулася довкола і побачила Білочку. Та тікала від лисиці і розсипала горішки. Давайте допоможемо їй.

( Шкарлупки від горіхів склеєні між собою,  ніби цілий горіх, в які вставлено завдання.)

3.     Робота в парах. Обчислити приклади.

… - 3 = 5                              4 + … = 9

… - 2 = 8                                 10 - … = 5

… + 7 =10                                3 + … =4

… + 4 = 9                                 8 - … = 3

-                Молодці, швидко допомогли Білочці. А тепер вона хоче вас попрохати:

…Поводьтеся в лісі тихо

І не койте в ньому лиха.

Ліс не любить пустотливих,

Метушливих і крикливих.

Вітів, прошу, не ламайте

І травинок не займайте.

І тоді в казкове диво

 Ви потрапите… Щасливо!!!

-         Пообіцяємо Білочці поводитися в лісі, як вона просить? От і добре.

Ф і з к у л ь т х в и л и н к а.

Засиділись в царстві казки,

Встали дружно,

Лапки в боки, вгору вушка –

Скачуть білочки подружки,

1, 2, 3, 4, 5 –

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Спритно роблять вільні вправи…

1, 2, 3, 4, 5 –

Люблять білочки стрибать.

4.           Робота над задачами.

-         Відпочили. Тож продовжимо нашу казку.

Уже половину лісу пройшла дівчинка. І тут нова пригода на одному з дерев побачила дівчинка жучків спочатку хотіла їх подавити, а потім вирішила порахувати. Почала рахувати, аж тут де не взявся Їжачок. Ось що він розповів про цих жучків.

-                Це – сонечка, дуже корисні комахи. Вони знищують попелиць сонечок треба оберігати. До того ж вони і погоду передбачають: перед дощем – дуже мляві, а погожого дня – рухливі.

Червоній Шапочці стало соромно, що вона забула про сонечок. Мама ж її вчила: «Сонечко, сонечко, полети на небо…»

-                Скільки ж нарахувала сонечок дівчинка? Ніхто не знає. А ми дізнаємося тільки тоді, коли розв’яжемо задачу. (Учні складають задачу за схемою).

І  -   5

ІІ  -  ?,   на  3 більше

З а д а ч а. На першій гілочці 5 сонечок, а на другій – на 3 більше. Скільки сонечок на другій гілочці?

-         Діти. Хто повторить умову задачі?

-         Яке запитання задачі?

-         Скільки сонечок було на першій гілочці? (5).

-         На другій? (Невідомо).

-         Що сказано в задачі про кількість сонечок на другій гілочці? (На 3 більше).

-                А що означає на 3 більше? (Стільки ж як на першій та ще 3).

-                Як же дізнатися, скільки сонечок на другій гілочці?

                        (5 + 3 = 8).

(Коментований запис задачі в зошити).

5.     Задачі у віршах.

-                Ось і ліс закінчується. Вже недалеко й до бабусиної хатки. Але увагу дівчинки привернула галявина, на якій росло багато квітів. Червона Шапочка вже хотіла нарвати їх бабусі та її затримав знаєте хто? Зайчик. Він охороняв ці весняні квіти. Діти, які квіти могли рости на цій галявині? (Учні називають квіти, вчитель показує ілюстрації).

-                Зайчик запропонував Червоній Шапочці розв’язати задачі у віршах, а ми їй допоможемо.

П'ять берізок, дві смерічки

Зеленіють над потічком.

Біля них одна ожина…

Скільки всіх дерев, скажи-но? (7)

Біля річки на галявці

Знайшли моркву сірі зайці.

Вісім морквин – це немало,

Одну з’їли, скільки стало? (7).

Гляньте, білочка одна

Визирає із дупла.

Ще одна стрибнула з гілки, а за нею ще три білки.

Прошу вас, діти, милі,

Щоб всіх білок полічили. (5).

Зайчик подарував дівчинці для бабусі кошик з квітами, намальований на папері, а зі зворотного боку написав:

Не рвіть квіток, не убивайте,

Життя одне – не віднімайте,

Воно дано їм, як і нам,

Радіти сонцю і вітрам.

6.     Розв’язування прикладів. Робота в групах.

-                Весела і радісна йде дівчинка до бабусі. Ще б пак. Адже два гостинці для неї має, скільки добрих справ зробила. І тут назустріч… Хто? (Вовк).

-                Так. До того ж він декілька днів не їв. Але перш ніж з’їсти нашу дівчинку, він наказав їй розв’язати приклади, які йому задали в лісовій школі. Ви ж знаєте, що Червона Шапочка ще не ходить до школи і може припуститися помилок. Ми їй допоможемо. То може Вовк її пожаліє. Прикладів дуже багато, тому ми об’єднаємося в групи.

7 – 4 – 3               12 – 10 + 6             17 – 7 + 1           11 – 1 + 4

2 + 6 – 3              9 – 5 + 4                 4 + 3 – 2             8 – 5 + 3

10 – 8 + 2              4 + 3 + 3                13 – 10 + 5               16 – 10 + 3

5 + 3 – 1              6 + 2 – 3                7 + 3 – 4                5 + 5 – 6

Вовк: Дякую тобі ,Червона Шапочко, і вам, діти, за допомогу. Ви такі розумні і дружні! І як я  міг подумати з’їсти таку гарну дівчинку. Мені дуже соромно. Давайте я допоможу Червоній Шапочці віднести гостинці для бабусі, бо вона і так стомилася. До побачення, діти!

ІІІ. Підсумок уроку. «Мікрофон».

-         Наш урок закінчується.

-         Чи цікаво вам було?

-          Що саме?

(Діти відповідають передаючи мікрофон один одному).

Ось і пролунав дзвінок  -

Закінчився наш урок.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.

Урок природознавства

4 клас

Тема.    Земля – планета Сонячної системи. Місяць природний супутник Землі.

Мета: формувати міжпредметні та ключові компетентності;  охарактеризувати особливості планети Земля та її природного супутника Місяця; вчити застосовувати знання для задоволення пізнавального інтересу про Землю; вчити спостерігати за Місяцем;  

розвивати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, фантазувати, робити висновки, уявляти;

виховувати пізнавальний інтерес, бережне ставлення до природи, любов до всього оточуючого; збагачувати духовний світ дитини.

Обладнання: фотографії Землі з космосу, фотографії Місяця, портрети Ю.Гагаріна та Л. Каденюка, С. Корольова, геометричні фігури, яблуко, горіх, сигнальні картки зеленого і червоного кольорів, індивідуальні карточки з завданнями, кросворд.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Не урок, а справжнє свято,

Бо полинем у світи.

Мандруватимем завзято,

Юний друже, я і ти.

Пам'ятай, що ти – дослідник,

Ще – школярик із Землі,

І що труднощі космічні

Ти здолаєш геть усі!

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Підсумок фенологічних спостережень

-         Діти, скажіть, будь ласка, який зараз місяць? ( Вересень. )

-         Який день? ( Середа. )

-         Число? ( 27 )

-         Який стан неба? ( Небо ясне. )

-         Чи світить сонечко? ( Так. Світить.)

-         На вулиці тепло чи холодно? ( На вулиці тепло. )

-         Андрійку, будь ласка,  подивись на термометр за вікном і скажи, яка температура повітря. ( +25°С )

-         Чи є на вулиці вітер? ( Ні. Немає. )

-         Запишіть , будь ласка, підсумки спостережень у календарі природи.

( Запис учнями спостережень у зошити з природознавства )

2. Індивідуальні письмові завдання на карточках ( 2 – 3 учням )

    1) Чим відрізняється зірка від планети? Написати відмінності.

     ( Зірки – це величезні розжарені кулі, які складаються з газів і світяться власним світлом. Планети – це небесні тіла, що не випромінюють світла і тепла. )

    2)  Які космічні тіла складають Сонячну систему? ( Планети, їх природні супутники, астероїди, комети, метеори. )

    3) Вставити пропущені літери і записати назви планет:

Н….н, Ю….р, В….а, М..с, М……й, З…я, С….н, У..н.

3. Природнича розминка « Чи вірите ви? »

(  Діти користуються сигнальними картками зеленого (так) та червоного (ні) кольорів  )

- Чи вірите ви в те, що?..

·        Усі речовини, з яких складається Сонце, перебувають у твердому стані?

( Ні. )

·        Сонце постійно випромінює багато світла і тепла. ( Так. )

·        Сонячним світлом і теплом освітлюються і обігріваються планети, які рухаються навколо Сонця. ( Так. )

·        Планети випромінюють світло і тепло. ( Ні. )

·        Планети – холодні космічні тіла. Їх освітлює і обігріває Сонце. ( Так. )

·        Планети світяться відбитим сонячним промінням. ( Так. )

·        Шлях, яким планета рухається навколо Сонця, називають орбітою. ( Так. )

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

-         Діти, відгадавши  загадку і розгадавши кросворд  дізнаємося  куди ми сьогодні помандруємо.

1.  Відгадування загадки та розгадування кросворда

Планета є, що в космосі літає

І між Венерою та Марсом місце має;

А також верхній шар її кори,

Є  речовина, яку весняної пори

Орач руками пробує, щоб знати,

Чи вже пора настала обробляти.

Є ґрунт, який дає плоди.

Є суша, на відміну від води.

А ще країну означає теж,

Державу, край, в якому ти живеш. ( Земля )

     

1.     Планета – сусідка Землі. ( Марс )

2.     Небесне тіло, яке само світиться. ( Зірка )

3.     Космічне тіло, яке обертається навколо планети. ( Супутник )

4.     Слов'янський бог Сонця. ( Ярило)

5.     Зоря, навколо якої обертається Земля. ( Сонце )

-         Отже, яке слово вийшло по вертикалі? ( Місяць )

-         Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся…( Учні читають з дошки.

Про космічні  характеристики нашої планети Земля та її природного супутника - Місяця)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Розповідь про Землю

( До класу входить дівчинка в костюмі Землі )

Я – єдина планета Сонячної системи, на якій існує життя. Я – третя від сонця планета. На мені склалися сприятливі умови для життя рослин, тварин і людей. Атмосфера, що закутує мене блакитним серпанком, має придатний для дихання кисень та захищає мене від перегрівання, охолодження й ударів небесних тіл. Окрім цього, значну частину моєї поверхні займають водойми. А вода потрібна живим організмам.

-         Діти, що ми можемо ще розповісти про Землю?

2.     Робота в групах

1)  Перша група «Джерельце» використовує слова: вода, три стани води, Світовий океан.

( Значну поверхню Землі займають водойми. Вода на Землі перебуває в трьох станах: рідкому – рідина; твердому – лід, сніг, град; газоподібному – туман, хмари, пара. Вся вода, яка є на Землі називається Світовим океаном.)

2)  Друга група «Хмаринка» використовує слова: шар повітря, блакитна планета.

( Шар повітря, який оточує Землю називається атмосферою. Атмосфера, що закутує мене блакитним серпанком, має придатний для дихання кисень та захищає мене від перегрівання, охолодження й ударів небесних тіл. Планету Земля ще називають голубою планетою.)

3)  Третє група «Дзвіночки» використовує слова: рослини, тварини, життя.

(На планеті Земля є всі необхідні умови для життя:вода, світло, тепло, кисень. На ній існують різні рослин та тварини. Землю ще називають зеленою планетою. )

4)  Четверта група «Астрономи»  використовує слова: зміна дня і ночі, пори року.

( Земля обертається навколо своєї осі за 24 години, тому відбувається зміна дня і ночі. Також вона обертається навколо Сонця, підставляючи йому то Північну, то Південну півкулі за 365 днів. Від цього залежить зміна пір року. )

3.     Презентація робіт

4.  Бесіда «Перші космонавти» з елементами розповіді

-         Хто був першим землянином, що побував у космосі і побачив Землю?

( Юрій Гагарін ) ( демонстрація портрету )

-         А хто перший космонавт нашої держави – України?

( Леонід Каденюк) ( демонстрація портрету )

-         Ви маєте знати, що космічні кораблі, супутники першим створив Сергій Корольов. Він народився в Україні. ( демонстрація портрету )

-         Скажіть, чи ступала нога людини на інші планети? ( Ні )

-       А на якому небесному тілі побували американські астронавти? ( На Місяці )

-       Улітку 1969 року американець Ніл Армстронг уперше ступив на поверхню Місяця.

5.     Конструювання космічної ракети

-         Тож, щоб і нам побувати на Місяці потрібно побудувати ракету з геометричних фігур. У ваших конвертах набір геометричних фігур. Виберіть ті, які потрібні для вашої роботи.

( Побудова учнями ракети )

-         Які геометричні фігури використали для конструювання ракети?

( Прямокутник, квадрат, трикутники )

-         З завданням ви успішно справилися. Приготуйтеся до стару ракети. Стартуємо!

-         Ось ми і на Місяці. Екскурсію по супутнику проведуть наші астронавти-екскурсоводи.

6.     Розповідь астронавтів-екскурсоводів за таблицями ( фотографіями) із зображенням Місяця

1-й екскурсовод. У більшості планет є природні супутники – космічні тіла вони рухаються навколо планет по своїх орбітах. Місяць це природний супутник Землі. Вони нерозлучні. Місяць рухається навколо Землі, а разом із Землею – навколо Сонця.

( Діти демонструють, як рухаються Сонце, Земля і Місяць. Учень -«Сонце» обертається навколо себе. Учениця «Земля» - навколо себе і повільно навколо Сонця. Учень «Місяць» обертається навколо себе і навколо Землі.)

 Місяць у 4 рази менший за Землю. Це як яблуко і горіх.

( Демонстрація яблука і горіха.)

2-й екскурсовод. Місяць кулястої форми. Його поверхня кам'яниста і дуже нерівна. Гори чергуються з рівнинами, покритими пилом. Ґрунт Місяця забарвлений у бурий та оранжевий кольори.

3-й екскурсовод. На Місяці багато западин, що утворилися від ударів метеоритів об поверхню. Ці западини називають кратерами, або «місячними морями».

Люди навіть дали назви цим морям: море Спокою, море Дощів, океан Бурь.

4-й екскурсовод. З Землі видно тільки один бік Місяця. Таємницю зворотного боку відкрили фотографії, зроблені за допомогою космічних апаратів. На освітленій Сонцем частині Місяця нестерпно жарко, на неосвітленій панує холод. На Місяці одвічна тиша. Тут немає ні повітря, ні води.

( Розповідь екскурсоводи супроводжують показом об'єктів на плакаті (фотографії. )

-         Діти, що вам, можливо не зрозуміло? Ставте запитання нашим екскурсоводам.

 ( - Чому з Землі видно тільки одну півкулю Місяця? )

4-й екскурсовод. Один оберт Місяця навколо своєї вісі відбувається за стільки ж часу, за скільки і один оберт навколо Землі. Тому з Землі видно одну півкулю місячної поверхні.

-         Що ж, діти,  наша уявна подорож на Місяць закінчилася. Приготуйте свої літальні апарати. Повертаємося на Землю.

7.     Фізкультхвилинка

Вибіг Місяць з-за діброви,

погубив на вітрі брови,

заховав за спину руки,

 ходить лисий без перуки.

Смуток зорям невимовний:

Ой, який тепер він повний.

                                           Ліна Костенко

8.     Інформаційний вісник. Робота з підручником ( с. 22)

-  Прочитайте інформацію, яку надав козак Мандрівник.

9. Робота в парах.

- Поставте запитання одне одному.

(- Який вплив здійснює Місяць на нашу планету?

- Завдяки йому, відбуваються приливи та відпливи – добові коливання рівня води в океанах і морях.

- Чому вигляд нашого космічного супутника постійно змінюється: то ми бачимо Місяць повністю, то – половину, а то – молодик?

- Це залежить від того, де саме перебуває Місяць відносно Землі й Сонця та як він освітлюється Сонцем.

- Як прийнято називати різні форми Місяця?

- Послідовні зміни вигляду Місяця називаються фазами.

- Чому люди поділяють рік на певні періоди – місяці?

- Фази Місяця повторюються кожні 29 діб.

-  Що означає слово «місяць»?

- Слово «місяць» - багатозначне. Воно означає і проміжок часу, і назву супутника Землі.)

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Робота в групах

- Викладіть на партах висловлювання, використовуючи подані слова. Але зважте на те, що не всі слова стануть вам у пригоді.

 «Джерельце»

Марс, Сонце, Місяць, штучний, природний, супутник, Нептун, Землі.

( Місяць – природний супутник Землі.)

«Хмаринка»

Л. Каденюк,Ю. Гагарін, перший, людина, космонавт, український.

( Л. Каденюк – перший український космонавт.)

«Дзвіночки»

Марс, Земля, планета, на, існує, єдина, якій, життя, Сонячної, системи.

Земля -  єдина планета Сонячної системи, на якій існує життя.

«Астронавти»

Кратери, утворені, комет, ударів, від, западини, метеорити, це.

( Кратери -  це западини, утворені від ударів метеоритів.)

Презентація роботи в групах.

2.     Гра « П'ять речень»

Учні в п'яти реченнях формулюють засвоєнні знання про Землю та Місяць.

( Земля – третя за відстанню від Сонця планета і п'ята за розміром планета сонячної системи. Вона має форму кулі трохи сплюснутої біля полюсів. Земля – єдина планета сонячної системи на якій існує життя. Місяць природний супутник Землі, який суттєво впливає на нашу планету. Завдяки йому відбуваються добові коливання рівня води в океанах і морях.)

VІ. Підсумок уроку

1.

Гра « Закінчи речення»

На уроці мене зацікавило…

На уроці мені сподобалося…

На уроці мені не сподобалося…

Я хотів би більше дізнатися про …

VІІ. Домашнє завдання

Скласти розповідь екскурсовода « Планета Земля», « Місяць – природний супутник Землі» використовуючи дані з дитячої енциклопедії.

( На вибір учня )

Урок з української мови

3 клас

  Тема. Правопис префіксів роз-, без-.

Мета: ознайомити учнів з літературною вимовою та написанням префіксів роз-, без-; закріплювати вміння розрізняти префікси та прийменники, правильно їх писати; розвивати орфографічну пильність, увагу до усного і друкованого слова; виховувати почуття доброти і любові до природи та рідного краю.

Обладнання: малюнок із зображенням сніговика, роз даткові картки, перфокарти, ілюстрації.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

- Діти, привітайтеся до наших гостей.

Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрились на ваших обличчях ми і розпочнемо урок.

Найбільше і найдорожче багатство у кожного народу – це його мова. Сьогоднішній урок я хочу розпочати чудовими словами, прочитайте їх.

«Хто поважає рідну мову – вживає всі її слова безпомилково».

-         Мову потрібно не лише любити, а й берегти, знати і вивчати. Що сьогодні і будемо робити на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Відгадування загадки.

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі,

Поля причепурила

І білим снігом вкрила.

Хто це?

                                                     (Зима)

-           Правильно. Дійсно, адже за вікном зараз зима, тому наш урок буде проводитись у зимовому настрої.

Хвилинка каліграфії.

Зи им ма  Зима

-           Яка орфограма є у слові зима?(ненаголошений [и])

-           Як перевірити написання? (Змінити слово – зими).

1.       Технологія «Асоціативний кущ».

-           Діти, а що ви уявляєте, коли чуєте це слово? Які асоціації у вас виникають?

(Заповнюють «павутинку» тими словами, що їх називають діти.)

Зима

                                           Сніг

                       Миколай                                     Холод

               Лід                                                                  Мороз

                                        

                    Канікули                                             Сніговик

                                                       Різдво

-           Молодці, можна придумати ще багато слів. Можливо, ці слова ще ми сьогодні зустрінемо на уроці.

-           Ой, дивіться, набігла хмаринка і посипались сніжинки. Ловіть їх.

(Об’єднання дітей у групи за кольором сніжинок).

-           Сніжинки принесли нам завдання.  Але спочатку згадаємо…

2.     Мозкова атака.

-           З яких частин може складатися слово? (Закінчення, корінь, суфікс, префікс.)

-           Яка частина слова є обов’язковою для кожного? (Корінь.)

-           Що таке корінь? (Спільна частина споріднених слів.)

-           Яка частина стоїть перед коренем? (Префікс.)

-           Для чого служить префікс? (За допомогою префікса утворюються нові слова.)

-           Які префікси ви запам’ятали?

-           Як пишуться префікси? Чому? (Це частина слова.)

-           Які в українській мові є слова дуже схожі на префікси? (Прийменники.)

-           Як дізнатися, префікс це чи прийменник? (Між прийменником і словом можна поставити питання або вставити слово.)

3.     Робота в групах.

Білі сніжинки.

Відгадайте  загадку. Розкрийте дужки. Випишіть слова з прийменниками, а потім – слова з префіксами.

(При)йшла (до)нас бабуся

У білому кожусі.

Поля (при)чепурила –

Пухнастим снігом (в)крила.

(Від)гадайте, хто вона,

Та бабуся чепурна? (Зима.)

Срібні сніжинки.

Прочитайте вірш. Розкрийте дужки. Випишіть слова з прийменниками, а потім – слова з префіксами.

(При)йшла Баба Зима,

Та (при)йшла не сама –

(При)вела (із)собою

Дідуся (з)бородою,

Довгою, пухнастою,

Білою, сріблястою.

Дідуся Морозом звати,

(З)ним малі морозенята.

(По)сніжку гуляють,

Діток (за)бавляють.

                                    Галина Демченко

Голубі сніжинки.

Прочитайте вірш. Розкрийте дужки. Випишіть слова з прийменниками, а потім – слова з префіксами.

Перевірка виконання. За правильно виконане завдання діти відкладають одну фішку.

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Проблемне завдання               

-         Діти, відгадайте хто до нас на урок завітав.

(Учитель вивішує незакінчений малюнок сніговика.)

-         Як ви думаєте, хто це? (Сніговик.)    

Безрукий                                                    розвеселився

     безногий                                                     розсміявся

                                          

     безносий

     безпорадний

-           Дуже подібний, але чогось йому не вистачає. Чого? (Очей, носика, рук, ніг.)

-           Якщо у нього всього цього нема, то який він? (Безносий, безрукий, безногий,безпорадний.)

(Учитель біля сніговика розташовує у стовпчики слова.)

-           Чи шкода вам Сніговика? Давайте ми йому допоможемо і вилікуємо його.

(Учитель поступово доліплює йому ті частини, яких не вистачає.)

-           От ми і вилікували нашого Сніговика. Що з ним тепер сталося? Він напевно роздивився нас, розсміявся, розвеселився, розщедрився на усмішки нам.

(Учитель вивішує з другого боку слова.)

-           Як багато він приніс нам слів. Давайте прочитаємо їх. (Читають разом.)

-           Якщо ви були уважні, то, певно, помітили, що якась частинка слова у першому і другому стовпчиках повторюється.  Яка?            (Роз-, без-.)

-           Як ця частинка називається?

-           Ви думаєте що це префікс? Добре. Перевіримо. Доберемо спільнокореневі слова, якщо ця частинка буде зникати, то ви сказали правильно. (Діти усно добирають спільнокореневі слова.)

2.     Повідомлення теми і мети уроку

-           Отже, сьогодні на уроці ми маємо вивчити, як правильно писати префікси роз-, без-.

3.     Спостереження за вимовою і написанням слів з префіксами роз-, без-.

-           Зверніть увагу, яка буква пишеться в кінці префіксів. Зробіть висновок.

-           А тапер звернемо увагу, який кінцевий звук у префіксах роз-, без- перед дзвінкими приголосними? Перед глухими?

4.     Ознайомлення та заучування правила (с. 104)

5.     Вправляння у вимові та заучуванні слів у рамочці (с. 104)

6.     Творення нових слів за допомогою префіксів роз-, без-.

-           Я знаю, що ви любите грати в різні ігри, тож пограємо у гру «Утвори слово». Я кажу слово, а ви маєте придумати слово з префіксами роз-, без-.

Роз : малювати, писати, чесати, казати, бити, лити.

Без-: водний, радісний, листя, хмарний, шумний, звучний.

-           Молодці! (За правильну відповідь учні відкладають фішку.)

Фізкультхвилинка

Сніжинки від вітру

Кружляють, кружляють,

А потім тихенько

На землю сідають.

Вітрець сколихнув їх

У веселий танок,

А ми попрацюєм,

Бо в нас ще урок.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.     Виконання диференційованих завдань.

І рівень.

Утвори слова за допомогою префіксів роз-, без-.

Казати, нести, бити, жалісний, грамотний, сипати, кинути, садити, надійний, писати.

ІІ рівень.

Спиши вставляючи пропущені букви.

Ро…бити, бе…надійний, ро…гризти, бе…грамотний, ро…міняти, ро…питати, ро…сіяти, бе…захисний, бе…совісний, бе…порадний.

ІІІ рівень.

З окремих частин склади слово.

-вус-, -ий, без-, -дерти-, роз-.

-голос-, без-, -ий, -гриз-, -ати, роз-.

-вод-, без-, -ний, -каз-, роз-, - ати.

-жаліс-, -ний, без-, -малюв-, -ати, роз-.

2.     Робота в парах

Вправа 258.

Утворення антонімів. Складання речень з ними.

-         Якого значення надає префікс роз- словам.

3.    Робота в групах

Вправа 259.

Вислов на запропоновану тему власні міркування.

V. Підсумок уроку

- Чого навчились на уроці?

Метод «Сенкан»

Роз-, без-.

Префікс

Перші, важливі.

Будують, змінюють, творять.

Допомагає змінювати значення слова.

Словотворча значуща частина слова.

VІ. Домашнє завдання

Вивчити правило на с. 104; виконати вправу 260.